Олена Тополя - Обеззброєна

Ти застав би мене обеззброєну без прикрас без думок без одягу!
Голос ніжністю зафарбований і заплутані надто коси!
Тепла постіль ще не застелена тінь по шкірі проміння - полоси!
Тіло залпом пʼє ранок травʼяний ти б занурився в запах прянощів!
Золотистих моїх локонів в Запах стрімких гарячих дотиків!
В їдкий запах нічної осені кожній родимці б назву вигадав!
І дивився би мовчки голодно в обеззброєну від бажання!
Без прикрас без думок оголену я твоїми руками звʼязана!
В них так солодко стало дихати їм віддатись не зобовʼязана!
Та мої слабкості стали сильними і волосся занадто сплутане!
Й голос ніжністю зафарбований світла сонця по шкірі полоси!
Ти застав би мене обеззброєну знаєш як серце пораниж!
Якщо мене ти обманеш може я навіть загину!
Раніше ніж кохати відвикну .