Влад Комар - Золотава осінь

Золотава осінь розпустила осінь!
І птахом у небо летить за тобою буду!
Все життя жаліти і серденько буде боліть!
Золотава осінь йде простоволоса!
Шепоче мені зупинись і питає вітра!
Де так довго він баривсь і знову жовтий лист!
Від осені сюрприз дарує усміх золотий!
Кажу слова не ті гублюсь на самоті!
Лиш на прощання погляд твій і марно не кажи!
І не тривож душі мені лишилися пісні!
Бо знаю я сама що йде до нас зима!
І так далеко до весни золотава осінь!
Розпустила осінь і птахом у небо летить!
За тобою буду все життя жаліти!
І серденько буде боліть золотава осінь!
Йде простоволоса шепоче мені зупинись!
І питає вітра де так довго він баривсь!